Реферат на тему:Історія створення ядерного реактору
Реферат на тему:Історія створення ядерного реактору
Ядерний реактор — пристрій, призначений
для організації керованої самопідтримуваної ланцюгової реакції поділу, яка завжди супроводжується виділенням енергії.
Теоретичну групу «Урановий проект» нацистської Німеччини, що працювала в Товаристві кайзера Вільгельма, очолював Вайцзеккер, але лише формально. Фактичним лідером став Гейзенберг, що розробляє теоретичні основи ланцюгової реакції,
Вайцзеккер з групою учасників зосередився на створенні «уранової машини» —
першого реактора. Пізньою весною 1940 року один з учених групи —
Хартек — провів перше дослідження зі спробою створення ланцюгової реакції,
використовуючи оксид урану і твердий графітовий сповільнювач. Однак наявного
подільного матеріалу не вистачило для досягнення цієї мети. 1941 року в Лейпцизькому університеті учасник групи Гейзенберга Депель побудував стенд з
важководним сповільнювачем, в експериментах на якому до травня 1942 року вдалося
досягти виробництва нейтронів у кількості, що перевищує їх поглинання.
Повноцінної ланцюгової реакції німецьким вченим вдалося досягти в лютому 1945
року в експерименті, проведеному в гірничій виробці поблизу Гайгерлоха. Однак через кілька тижнів ядерна програма Німеччини
припинила існування.
Ланцюгову реакцію поділу ядер (коротко — ланцюгову реакцію) вперше здійснили в
грудні 1942 року. Група фізиків Чиказького університету, очолювана Енріко Фермі, створила перший у світі ядерний реактор, названий «Чиказькою дровітнею» (Chicago Pile-1, CP-1). Він складався з графітових
блоків, між якими були розташовані шари з природного урану і його діоксиду. Швидкі нейтрони, що з'являються внаслідок поділу ядер 235U, сповільнювалися
графітом до теплових енергій, а потім викликали нові ділення ядер. Реактори,
подібні до СР-1, в яких основна частка поділів відбувається під дією теплових нейтронів, називають реакторами на теплових нейтронах. До їх складу входить дуже багато сповільнювача в порівнянні з ядерним паливом.
В СРСР група фізиків і інженерів
під керівництвом академіка Ігоря Курчатова провела теоретичні та експериментальні дослідження
особливостей пуску, роботи і контролю реакторів. Перший радянський реактор Ф-1 побудували в Лабораторії № 2 АН СРСР (Москва). 25 грудня 1946
року цей реактор виведено в критичний стан. Реактор Ф-1 був набраний з
графітових блоків і мав форму кулі діаметром приблизно 7,5 м. У
центральній частині кулі діаметром 6 м по отворах у графітових блоках
розміщені уранові стрижні. Реактор Ф-1, як і реактор CP-1, не мав системи
охолодження, тому працював на дуже малих рівнях потужності. Результати
досліджень на реакторі Ф-1 стали основою проєктів складніших за конструкцією
промислових реакторів. 1948 року введено в дію реактор И-1 (за іншими даними
він називався А-1) з виробництва плутонію, а 27 червня 1954 року вступила в дію перша у світі атомна електростанція з електричною потужністю 5 МВт в місті Обнінську.
Конструкція ядерного реактору:
Схематична
конструкція гетерогенного реактора на теплових
нейтронах
1 — Керувальний стрижень;2 — Радіаційний захист;
3 — Теплоізоляція;
4 — Сповільнювач;
5 — Ядерне паливо;
6 — Теплоносій.
Використані джерела:
Комментарии
Отправить комментарий